Частина бібліотечного фонду залишиться у місті

Ось уже другий день на вістрі сьогодення Золотоноші перебуває новина  про можливе закриття центральної районної бібліотеки. Телефон у редакції газети «Златокрай» став «червоним» від дзвінків читачів, у житті яких бібліотека зайняла особливе місце. Вона для них як віддушина, вікно у світ, а читання – це прекрасний відпочинок. Саме такі слова ми чули від обурених золотонісців, які не хочуть вірити, що таке взагалі може статися.

Щоб розвіяти ці чутки чи, можливо, просто внести ясність в суть проблеми, ми попросили районних та міських посадовців прокоментувати ситуацію.

Керівник апарату Золотоніської районної ради Вікторія Краснобай:

 – Те, що зараз пишуть у соцмережах, це чиїсь особисті вигадки. Насправді відбувається не закриття бібліотеки, а в умовах децентралізації йде розцентралізація бібліотечного фонду по сільських бібліотеках. Про закриття мова не йде. Районна бібліотека розділяє свій фонд по селах, залишаючи частину в місті.

Завідуюча районною бібліотекою Лідія Коваленко:

 – У зв’язку з тим, що ми фінансуємося з районного бюджету, села гроші не виділяють. Зараз на бібліотеку коштів немає, тому ми й закриваємося. Однак рішення ще не прийняте. 27 листопада відбудеться сесія районної ради, готуються документи. Більшість наших читачів – міські, але місто ніколи не виділяло нам кошти ні на зарплату, ні на книги чи періодику. Район сказав, що бібліотека закривається, а її фонд роздаватиметься по селах. Шкода, адже ми скільки працювали над цим! Все розпорошиться. Минулого року нас вже прогнали з 1-го поверху, скоротили штат працівників.

Це питання виникає кожної осені протягом трьох років. У 2017-му ми були присутні на сесії міської ради. Тоді депутати сказали, що мільйон гривень – це забагато для їхнього бюджету, і якщо районна влада не хоче утримувати бібліотеку, то хай віддадуть місту. Але ж район роками вкладав у неї гроші, тож не віддасть. Учора після обіду нам надійшла вказівка, приймати книги від читачів, а нові не видавати. Так ми і робимо.

Міський голова Віталій Войцехівський:

 – Згідно з Бюджетним кодексом єдиним об’єктом спільного фінансування району і міста є центральна районна лікарня. Надходить державна субвенція, яку ми перераховуємо на її утримання. Центральна районна бібліотека не є таким закладом. Хоча зараз важко розділити установи, куди ходять лише міські чи тільки сільські мешканці. Це стосується як районної бібліотеки, так і, наприклад, міської медицини. З лікарями нашої первинки підписали угоди багато людей із сіл. Але як ми можемо їм сказати «Ні!». А ще варто згадати музичну, спортивну школи, мовчу вже про наші загальноосвітні школи та садочки, які відвідують і сільські діти. Однак мова про те, щоб ці установи співфінансувалися з районного бюджету, навіть не йде.

Зрозумійте, якщо питання стоїть просто комусь на зло закрити бібліотеку – у такому випадку ми не зможемо на це вплинути. А якщо ця установа буде передана місту, ми будемо її фінансувати. Депутати міської ради так і заявили на одній з минулорічних сесій. І, повірте, кошти на це знайдемо. Однак ставити питання руба, що якесь село має за це перераховувати гроші, не будемо. Чому ця проблема піднімається в кінці кожного року – це питання до районної влади.