Нехай мама почує, нехай мама прийде…

Мама для дитини – Всесвіт. Це – радість, щастя, вчитель і друг в одній особі. А коли малеча хворіє, рідна ненька стає ще й додатковими ліками для швидкого одужання, адже так тепло й затишно, як в її обіймах, не може бути ніде. На жаль, матері бувають різними…

В одному з приватних будинків Золотоноші проживає сім’я – тато, мама і двоє дітей. У будинку чисто й натоплено, діти нагодовані. З першого погляду не можна назвати цю сім’ю кризовою, хіба, коли копнеш глибше, то історія вимальовується зовсім іншою.

  • У поле зору служби родина Н. потрапила п’ять років тому через материну пристрасть до оковитої, – розповідає начальник служби у справах дітей, молоді та спорту Ніна Засенко. – Жінка має ще двох дітей від попереднього шлюбу, які проживають з татом і бабусею.

На обліку у службі перебуває достатньо таких сімей, і працівники проводять з ними кропітку настановну роботу. Та цього разу увагу до себе привернула не так пиятика матері, як проблеми із здоров’ям у молодшого сина. При народженні на голові хлопчика виявили червону пляму – гемангіому (доброякісна пухлина, за походженням пов’язана з вадами формування судинної системи). За словами лікарів, вона безпечна, коли знаходиться у будь-якому іншому місці на тілі (може розсмоктатися), проте коли на голові – варто пильнувати. У малюка червона плямка з часом почала збільшуватися, ставати випуклою, як гуля. Небезпеку відразу помітила педіатр Олена Луганська:

  • Починаючи з шести місяців, ми рекомендували батькам звернутися за консультацією до обласних фахівців. Проте минуло два місяці, а батьки палець об палець не вдарили, все лише на словах.

Чи вдалося спеціалістам служби у справах дітей «достукатися» до батьків хворої дитини – читайте у №10 «Златокраю» від 10 березня 2019 року.