ПІДСЛУХАНО У ЗОЛОТОНОШІ: Направо вверх чи направо вниз?

Дощовий понеділковий вечір. Сиро, холодно, весною і не пахне. Більше осінніх ознак. З кожним кроком росте нестримне бажання швидше дістатися затишного дому, загорнутися у теплу ковдру і відігріти душу за чашечкою ароматної кави. Порожньо на вулиці, не видко й лялечки. Аж ось де взявся невисокого зросту чоловічок. Душа розхристана, руки в кишенях м’ятих штанів, картуз з’їхав на потилицю. Для певності він тримався на широко розставлених ногах. Так широко, що, здавалося, зараз вони роз’їдуться на слизькому асфальті, як у фігуриста, і зібрати їх докупи йому буде понад силу. Його булькаті мутні очі вивалювалися з орбіт. Він дуже зрадів, побачивши одиноку постать жінки на порожній вулиці.

  • Женши-и-и-на, женчи-и-ина, – кожне слово ледь вимовлялося язиком, що чогось зачіпався за зуби. – Скажіть, де тут у вас магазин?

   Випуклі очі все ніяк не могли сфокусуватися на людині, до якої звертався. Найближчий продмаг був на Благовіщенській, метрів за 300. «Тіло чоловічого роду» знаходилося якраз навпроти нього, але на паралельній вулиці. Як же йому пояснити, щоб дійшов і не забув маршрут? Хоча… чи вже й дійде?

  • Ви повинні пройти он в той край вулиці і там на перехресті Пушкіна-Богунського стоїть знак «Поступися дорогою». Бачите?
  • Кому уступить?

Мене вже почав давити сміх. Ну куди тобі, горечко, ще той магазин? Вже ж по саму зав’язку! Направити в інший бік? Жаль, блукатиме бідолашний під дощем, ще й мені гикатиметься.

  • Біля того знаку Ви повернете направо, зійдете вниз і побачите магазин. Ясно?
  • Не ясно. Повертати куди: направо вниз чи направо вверх?

Хух, ну що тут казати: яке ж те направо буде вверх, це вже – наліво. Доводити щось марно, як горохом у стіну.

  • Йдіть з Богом. Там когось спитаєте, – махнула рукою на його безталання.

Не встигла ступити й 10 кроків, як за спиною роздалося: «Женши-и-и-на, женчи-и-и-на». Ой лишенько, і вдома вчуватиметься. Обернулася. «Спасі-ібо боль (гик) шоє».

Добре, що на рідній вулиці було безлюдно, а то б довелося під дощем пояснювати, чого мене коробить від сміху.