ДІСТАЛО! Смердить так, що не лише дихати, а й жити неможливо, або як нове підприємство породжує нові Авгієві стайні

У листопаді минулого року на розгляд депутатів міської ради виносилася заява від ТОВ «Орендастрой», яке просило передати в суборенду земельну ділянку по вулиці Гагаріна, 24 товариству «М’ясопромторг». «Орендастрой» мало заборгованість до міського бюджету за оренду землі, перебувало в стадії банкрутства і не працювало через порушення норм скидів стічних вод. За кілька останніх років на цій земельній ділянці вже працювали 4 підприємства, що займалися однією й тією ж діяльністю – забоєм і обробкою птиці. Усі вони створювали певні проблеми, за які КП «Міський водоканал» змушене було сплачувати сотні тисяч штрафних санкцій по екології. Тоді присутній на засіданні представник «М’ясопромторгу» пояснив, що їхнє товариство не є правонаступником попереднього об’єкта господарювання на цій земельній ділянці та запевнив, що готове справно платити кошти до місцевої казни.

З тих пір минуло більше 9 місяців, але, схоже, обіцянка вищезазначеного керівника працювати у правовому полі перетворилася лише на цяцянку. Хоча підприємство наразі зачопковане, тобто, здійснювати свою безпосередню діяльність не може, але, за словами очевидців, на його території стоять фури з продукцією, що розповсюджує гнилісний запах. Смердить так, що дух забиває та очі виїдає. Щоранку, о 5.20, з труби котельні чадить чорний дим, через що місцеві вважають, що там палять шини.

Територія занедбана, паркан похилений, карантинні рослини щедро розрослися заростями. Чаша терпіння жителів прилеглого мікрорайону уже переповнена, вони налаштовані рішуче, аж до акцій непокори біля підприємства і перекривання дороги. Бо зневірилися, що цю проблему можна вирішити якимось іншим шляхом.

Щоб взяти ситуацію під контроль і відреагувати на скарги людей, міська рада ініціювала зустріч з тепер уже новим директором ТОВ «М’ясопромторг» Миколою Науменком, на якій були присутні працівники управління ЖКГ та представники ГО «Визвольний рух Холодний яр». Молодий посадовець, який очолює товариство лише 3 місяці та проживає у Переяслав-Хмельницькому, намагався запевнити присутніх, що ніяких «лапок-окорочків» там немає; що у котельні встановлено новий твердопаливний котел і у ньому згорає сосна, у якій присутні смоли, через те і чорний дим, а таким чином лише підігрівається вода. Ну і, традиційно, обіцяв все виправити. Але нова порція обіцянок, змішаних з дуже слабкими виправданнями, звучала доволі непереконливо.

  • Наразі ми проводимо ремонтні роботи і зачистку. Ви самі знаєте, яка там ситуація: справжні Авгієві стайні. Тому намагаємося їх почистити, для цього замовили автомобілі гідроочистки. На золотоніський полігон твердих побутових відходів було вивезено двома машинами 10 кубів рідких нечистот, – повідомив Микола Ігорович.

Коли спеціалісти УЖКГ зв’язалися з КП «Міський водоканал», щоб отримати інформацію з перших вуст, вона підтвердила сумніви присутніх: за останні два тижні рідкі побутові відходи на полігон не вивозилися. А, як повідомила начальник фінансового управління міськвиконкому Олена Коваленко, за увесь цей період до міського бюджету від «М’ясопромторг» надійшло нуль податку з доходів фізичних осіб. До того ж, за інформацією управління статистики в Черкаській області, при встановленні твердопаливного котла воно не сплатило жодної копійки податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Тобто, мова йде про незаконне встановлення нового обладнання.

На зібрання завітала одна з мешканців прилеглого до підприємства мікрорайону, яка повідомила, що напередодні ввечері усією околицею розповсюджувався не просто неприємний запах, а справжній сморід. Дихати не було чим. Люди не могли знаходитися надворі, а заходили у будинки, щільно зачиняючи вікна і двері. Нестерпний запах досягав тих куточків міста, куди він зроду не доходив. І це не вперше. Такого «аромату» не відчувалося навіть тоді, коли ще у минулі часи тут займалися забоєм ВРХ та виробництвом кісткового борошна. А говорити про те, що підприємство не працює, – це повна нісенітниця. Сюди постійно заїжджають вантажні авто, що, за необхідності, можуть підтвердити багато містян.

  • Коли вам треба було запустити підприємство, його власник телефонував і до міського голови, і до губернатора області, годинами сидів у моєму кабінеті. А зараз ми ніяк не можемо до вас достукатися. Ви наймаєте якогось приватника, який невідомо куди вивозить нечистоти, і при цьому розказуєте, що переймаєтеся екологією своєї держави? Хочу прямо Вам заявити: не вірю! Існує інсайдерська інформація, що ви просто зливаєте весь бруд у підвальне приміщення – з однієї Авгієвої стайні в іншу, – не міг стримати емоції перший заступник міського голови Олег Масло. – Чи готові Ви прямо зараз прийняти делегацію у нинішньому складі на території свого підприємства? – звернувся він з пропозицією до Миколи Науменка. Коли вдалося додзвонитися до власника підприємства, той пообіцяв дати допуск лише у понеділок.

У період запуску роботи «М’ясопромторгу» на прийомі у Олега Михайловича побував тодішній його очільник і запевняв, що зробить усе від нього залежне, щоб навести лад на новому об’єкті.

  • Я йому тоді у вічі сказав: цього не буде! І вже через 2 місяці чоловік знову був у моєму кабінеті, щоб повідомити, що залишає посаду, бо усі його наміри щось змінити на краще стали провальними. «Як людина порядна не можу спокійно спостерігати за тим, що там відбувається», – такими були його слова. Тому і Вам говорю: не вірю в те, що щось зміниться! – звернувся до посадовця «М’ясопромторгу» перший заступник міського голови. – Пройшло достатньо часу, а покращення ніякого. Але зважте на те, що наразі ситуація у країні змінюється, і люди починають вірити, що навіть одна особа таки може в ній щось зробити.
  • Я теж хочу, щоб усе було добре. Якщо сморід не припиниться, змушений буду визнати свою безпорадність і піти з посади, – на такій песимістичній ноті від керівника товариства зустріч завершилася.

ДОКИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР. Як напередодні і пообіцяв власник «М’ясопромторгу», у понеділок групі активістів таки дозволили потрапити на його територію. Оглянувши занедбане місце розташування підприємства, учасники делегації дійшли висновку, що воно таки працює, а «результати» своєї господарської діяльності «хоронить» тут же, на своїй території. Звідси і «аромати».