Категорія: Підслухано

З екрана син глянув на матір…

Горе нікого не красить. Біль, туга, переживання залишають свій чорний слід у душах, поведінці, свідомості людей. Гасне погляд матері, син якої перебуває у зоні бойових дій. Не висихають від сліз очі. Рада бодай найменшій звісточці звідти. Валик боронив Україну на Сході, під Дебальцевим. Коли пішов на війну, Галина забрала невістку […]

По лікарняний – з гуманітаркою

Іван Дмитрович захворів уже надвесну. Так було прикро і досадно: всю зиму ніяка хвороба не брала, а тут, на тобі, температура, кашель давить, така слабкість у всьому тілі, що й кімнату перейти несила. Довелося оформляти лікарняний. Вперше за 36 років! Мабуть, таки роки беруть своє. Та, дякувати Богу, забили пігулками […]

ПІДСЛУХАНО У ЗОЛОТОНОШІ: Направо вверх чи направо вниз?

Дощовий понеділковий вечір. Сиро, холодно, весною і не пахне. Більше осінніх ознак. З кожним кроком росте нестримне бажання швидше дістатися затишного дому, загорнутися у теплу ковдру і відігріти душу за чашечкою ароматної кави. Порожньо на вулиці, не видко й лялечки. Аж ось де взявся невисокого зросту чоловічок. Душа розхристана, руки […]

ПІДСЛУХАНО У ЗОЛОТОНОШІ. Супертурботлива бабуся

Вранці час летить найшвидше. Здається, що хтось непомітно сидить і підштовхує стрілки годинника. І байдуже: падають вони згори чи деруться вгору. Для Любові Василівни  – це час пік. Вона крутиться на кухні, як білка в колесі. Пенсіонерка вже давно на заслуженому відпочинку, однак обов’язків по дому – хоч відбавляй.    […]

Сивий прихильник

Зима. 14 грудня. П’ятниця, 15.30. За вікном опускаються сутінки. За півгодини – закінчення робочого дня, робочого тижня. До редакції заходить дідусь. На вигляд йому – за 80, але він доволі бравенький. Кремезний, лице широке, відкрите. Через плече перекинута чорна сумка. Без звичного «Хух, наледве вас знайшов», звернувся: «Дочко, випиши мені […]

Рання сусідка

Тихі вулички приватного сектора міста. Вузькі та широкі, зелені та чисті. Навесні вони огортаються у цнотливу свіжість квітучих садів, восени радують око запашними дорідними яблуками та грушами. Кожна господиня намагається привнести в ошатність рідного куточка свою частку: висаджує та доглядає чорнобривці, петунії, айстри – що кому більше до вподоби. Ці […]

Поплатилася за свою доброту

Марія Степанівна мешкає в одному з тихих золотоніських провулків. Поруч – школа №6, церква, Центр соцдопомоги, амбулаторія №2, продуктовий магазин. По Благовіщенській курсують автобуси другого та п’ятого маршрутів. Досить людно. Дивиться бабуся у вікно, і життя вулиці, як на долоні. Он дітлахи побігли зі школи. А он сусідка Ганна Трохимівна […]

Як спить баба Варка

Моєму п’ятирічному синочкові спостережливості не позичати. Світ навколо багатий на враження, після яких виникає сила-силенна запитань. На деякі відповідь знаходиться відразу, для інших – доводиться миттю перебудовувати свідомість, щоб доступно розтлумачити, а деякі, скажу відверто, заводять у ступор. Так було і вчора, коли вкладала малечу спати. Синове питання, яке, вочевидь, […]

Імпортна «хлопавка»

У радянські часи на канікулах золотоніські школярі завжди знаходили, чим себе зайняти. На вулиці можна було грати у «Пекаря», в хитромудру гру «Квадрат» чи поганяти у футбол. А от коли сидиш вдома… Костя навчався у 8 класі, Сергій – у четвертому. Жили хлопці по сусідству у п’ятиповерхівці на вулиці Шевченка, […]

Сторож молока

Моя мама понад 30 років пропрацювала завідуючою промтоварним магазином у селі. У радянські часи в одному приміщенні магазину продавали одяг, тканину, канцелярію, фарби, цвяхи, сапи, санчата, взуття, велосипеди, посуд тощо. Щоправда весь цей необхідний для сільського побуту товар був розкладений по облаштованих зонах, полицях та контейнерах. Серед широкого асортименту покупцю […]