Підслухано

Імпортна «хлопавка»

У радянські часи на канікулах золотоніські школярі завжди знаходили, чим себе зайняти. На вулиці можна було грати у «Пекаря», в хитромудру гру «Квадрат» чи поганяти у футбол. А от коли сидиш вдома… Костя навчався у 8 класі, Сергій – у четвертому. Жили хлопці по сусідству у п’ятиповерхівці на вулиці Шевченка, […]

Сторож молока

Моя мама понад 30 років пропрацювала завідуючою промтоварним магазином у селі. У радянські часи в одному приміщенні магазину продавали одяг, тканину, канцелярію, фарби, цвяхи, сапи, санчата, взуття, велосипеди, посуд тощо. Щоправда весь цей необхідний для сільського побуту товар був розкладений по облаштованих зонах, полицях та контейнерах. Серед широкого асортименту покупцю […]

Зне­ва­га чи жа­лість?

Лі­то. Спе­ка. Обід­ній час. У Ме­мо­рі­аль­но­му парку – ти­ша, про­хо­ло­да, спо­кій. Йо­го зе­ле­на те­ри­то­рія по­ме­ре­жа­на сте­жеч­ка­ми – для зруч­нос­ті. І пе­ре­хо­жим бай­ду­же, зас­ні­же­ні во­ни чи слизь­кі піс­ля до­щу – так швид­ше і ко­рот­ший шлях. Щод­ня у за­тін­ку ши­ро­ких ті­нис­тих алей мож­на по­ба­чи­ти ма­тусь з ві­зоч­ка­ми, літ­ніх под­ру­жок, які по­ба­за­ру­ва­ли, служ­бов­ців, […]

Нашого брата не проведеш!

Не так давно на автобусних станціях було досить людно і гамірно. Народ жив не так заможно, як нині, і громадський транспорт був доволі популярним. Автобуси приміського, міжрайонного, міжобласного і навіть столичного сполучення мали добрий попит. На станціях процвітав і бізнес. Як державний, так і приватний. Працювали кіоски «Союздрук», кафе. У […]

Ринковий фейс-контроль

На золотоніському ринку чоловік з дружиною обирають сорочку. Продавець середніх років перебирає товар, показує палітру кольорів. – Нам потрібна святкова, але не біла, – промовляє молода жінка. – Ось ця, кольору шампанського, мені подобається. Дістаючи потрібну модель, продавець говорить: – Знаєте, в Молдові є величезний ринок, де продають вино. Там […]

Обідає на роботі, обідає ще й вдома

Шкільна кухарка попросила вчителя трудового навчання наточити на станку затупілі ножі. – Картоплю, моркву ще почищу, ну вже хліб – не ріжу, а передавлюю. Трудовик – людина з хазяйською жилкою, з перших днів одруження привчений дружиною поважати осіб протилежної статі. Тож слово жінки для нього – закон. Ну а якщо […]

“Повертайтеся, не бийте ноги!”

Хліб­ний кі­оск бі­ля цен­траль­но­го вхо­ду не­діль­но­го рин­ку ві­до­мий ба­га­тьом. Са­ме тут мож­на прид­ба­ти хліб та сві­жу здо­бу піс­ля сьо­мої ран­ку. А ще при­міт­ний він сво­єю не­ор­ди­нар­ною про­дав­чи­нею Ва­лею, яка знає все і всіх. На­віть з нез­на­йо­ми­ми во­на лег­ко зна­хо­дить кон­такт, ав­то­ри­тет­но ра­дить, який хліб най­смач­ні­ший. Ар­гу­мен­ти не­спрос­тов­ні: “Я й са­ма […]

Покляніться!

По­не­ді­лок. Близь­ко вось­мої ран­ку. Цен­траль­на ра­йон­на лі­кар­ня. Ла­бо­ра­то­рія. А чер­га… Де кі­нець? “Пи­тай­те он в тих, хто си­дить по ко­ри­до­ру”. 8.10. За­галь­ний ана­ліз кро­ві зда­ли двоє. Ла­бо­рант один. Який ти по по­ряд­ку – по­ра­ху­ва­ти не­мож­ли­во, бо хтось від­хо­дить зай­ня­ти чер­гу до вузь­коп­ро­філь­них спе­ці­а­ліс­тів, хтось пос­пі­шає на флю­о­рог­ра­фію – підій­шов час. […]

“Вам допомогти?”

Ве­чір. Пе­рех­рес­тя Чер­кась­кої і Сі­чо­вої. Бі­ля про­дук­то­во­го ма­га­зи­ну пен­сі­о­нер на ін­ва­лід­но­му віз­ку на­ма­га­єть­ся од­ні­єю ми­ли­цею діс­та­ти ін­шу, що впа­ла на до­ро­гу. Під­тяг­ти-то він її під­тяг, а от на­хи­ли­ти­ся і взя­ти – ні­як. На ган­ку ма­га­зи­ну бай­ду­же  по­тя­гу­ва­ли пи­во двоє мо­ло­ди­ків. Ву­ли­цею Чер­кась­ка пря­му­ва­ла дів­чи­на ро­ків 17-и, слу­ха­ю­чи му­зи­ку че­рез на­вуш­ни­ки. […]

Вилікує “Златокрай”!

Ап­те­ка на Са­до­во­му. Стур­бо­ва­на ма­ту­ся про­сить мазь від син­ців. Ап­те­кар­ка роз­пи­тує, яко­го по­ход­жен­ня си­нець, на якій час­ти­ні ті­ла – м’я­зо­вій чи кіс­тко­вій, якої дав­нос­ті то­що. Знер­во­ва­на жін­ка тер­пля­че від­по­ві­ла на всі пи­тан­ня, а по­тім ви­па­ли­ла: “Не знаю, ко­ли во­на та­ке впо­ро­ла, але ко­ли при­ї­ха­ла з ро­бо­ти, у неї бу­ли пух­лі […]